пристаркуватий
Пристаркуватий, -а, -е
1) Пожилой. Якась пристаркувата пані. МВ. І. 24.
2) Старообразный.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пристаркуватий — приста́ркуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- пристаркуватий — див. підстаркуватий Словник синонімів Вусика
- пристаркуватий — -а, -е, розм. Літній, немолодий. || Власт. літній, немолодій людині. || у сполуч. зі сл. дівчина, парубок і т. ін. Який довго не одружується. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пристаркуватий — ПРИСТА́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Літній, немолодий. Ректор патер Вінцентій був уже пристаркуватий, сивий, але повний на виду, здоровий, плечистий та тілистий чоловік (І. Словник української мови у 20 томах
- пристаркуватий — I. ЛІ́ТНІЙ (середнього віку), НЕМОЛОДИ́Й, В ЛІТА́Х, СТАТЕ́ЧНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПІДТО́ПТАНИЙ розм.; СТАРКУВА́ТИЙ, ПІДСТА́РКУВАТИЙ, ПРИСТА́РКУВАТИЙ, ПО́СТАРИЙ розм.; ПРИ́СТАРИЙ заст., ДОХОДЖА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
- пристаркуватий — Приста́ркуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пристаркуватий — ПРИСТА́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Літній, немолодий. Ректор патер Вінцентій був уже пристаркуватий, сивий, але повний на виду, здоровий, плечистий та тілистий чоловік (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах