1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пристаркуватий

приста́ркуватий

-а, -е, розм.

Літній, немолодий.

|| Власт. літній, немолодій людині.

|| у сполуч. зі сл. дівчина, парубок і т. ін. Який довго не одружується.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристаркуватий — приста́ркуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. пристаркуватий — див. підстаркуватий Словник синонімів Вусика
  3. пристаркуватий — ПРИСТА́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Літній, немолодий. Ректор патер Вінцентій був уже пристаркуватий, сивий, але повний на виду, здоровий, плечистий та тілистий чоловік (І. Словник української мови у 20 томах
  4. пристаркуватий — I. ЛІ́ТНІЙ (середнього віку), НЕМОЛОДИ́Й, В ЛІТА́Х, СТАТЕ́ЧНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПІДТО́ПТАНИЙ розм.; СТАРКУВА́ТИЙ, ПІДСТА́РКУВАТИЙ, ПРИСТА́РКУВАТИЙ, ПО́СТАРИЙ розм.; ПРИ́СТАРИЙ заст., ДОХОДЖА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. пристаркуватий — Приста́ркуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пристаркуватий — ПРИСТА́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Літній, немолодий. Ректор патер Вінцентій був уже пристаркуватий, сивий, але повний на виду, здоровий, плечистий та тілистий чоловік (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. пристаркуватий — Пристаркуватий, -а, -е 1) Пожилой. Якась пристаркувата пані. МВ. І. 24. 2) Старообразный. Словник української мови Грінченка