1. Словник української мови Грінченка

прихиляти

Прихиля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. прихилити, -лю, -лиш, гл.

1) Наклонять, наклонить къ чему, склонить, преклонять, преклонить. Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок. МВ. (О. 1862. III.

42) Не має де голови прихилить. Єв. Л. IX. 58. Їй нігде бідній було жить, головоньки на старість прихилить. Гліб. і неба їм прихилив би. Готовъ все для нихъ сдѣлать. Св. Л. 18. Рад би я небо прихилити, та не хилиться. МВ. (О. 1862. III. 47).

2) Притворять, притворить. Прихили двері.

3) Склонять, склонить, расположить къ кому. Прихиляймо його до нас.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихиляти — прихиля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прихиляти — (голову) нахиляти, хилити, нагинати, гнути, спускати, опускати; (до себе) пригортати, притуляти, П. приваблювати, привертати; (двері) причинити; (на свій бік) перетягати; (до чого) заохочувати. Словник синонімів Караванського
  3. прихиляти — (до себе), вабити, голубити, заманювати, зманювати, знаджувати, манити, навертати, нахиляти, переманювати, приваблювати, привертати, приворожувати, пригніздювати, приговтувати, приголублювати, прикохувати, прилащувати, прилюблювати, прилюбляти... Словник синонімів Вусика
  4. прихиляти — -яю, -яєш, недок., прихилити, -хилю, -хилиш, док., перех. 1》 Схиляючи, щільно притискати, притуляти що-небудь до когось, чогось. || Присувати ближче до кого-, чого-небудь; наближувати. 2》 Нагинаючи, опускати або наближувати що-небудь до когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прихиляти — ПРИХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., кого, що. 1. Схиляючи, щільно притискати, притуляти що-небудь до когось, чогось. [Єпископ (до 2-го):] Устань, молодший, стань зо мною поруч. 2-й встає, несміло поглядаючи, стає коло єпископа. Словник української мови у 20 томах
  6. прихиляти — прихиля́ти / прихили́ти до се́бе се́рце (серця́) чиє (чиї), кого і без додатка. Викликати до себе чиюсь приязнь, чиїсь симпатії. Маленька, кругловиденька, з терновими мрійними очима, вона зразу прихиляла до себе серце всякої людини (С. Фразеологічний словник української мови
  7. прихиляти — ЗАОХО́ЧУВАТИ (спонукати кого-небудь до якоїсь дії певними засобами — переконанням, похвалою, нагородою і т. ін.), ПРИОХО́ЧУВАТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ, ОХО́ТИТИ рідко; ПІДОХО́ЧУВАТИ (трохи, злегка); СТИМУЛЮВА́ТИ (спонукати до прискорення, поліпшення і т. ін. Словник синонімів української мови
  8. прихиляти — ПРИХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., перех. 1. Схиляючи, щільно притискати, притуляти що-небудь до когось, чогось. [Єпископ (до 2-го):] Устань, молодший, стань зо мною поруч. 2-й встає, несміло поглядаючи, стає коло єпископа. Словник української мови в 11 томах