1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прихиляти

прихиля́ти

-яю, -яєш, недок., прихилити, -хилю, -хилиш, док., перех.

1》 Схиляючи, щільно притискати, притуляти що-небудь до когось, чогось.

|| Присувати ближче до кого-, чого-небудь; наближувати.

2》 Нагинаючи, опускати або наближувати що-небудь до когось, чогось.

|| Нагинати, опускати нижче (голову).

3》 у сполуч. зі сл. до себе, до грудей. Пригортати, обіймати кого-небудь.

4》 тільки док., перен. Надати притулок кому-небудь.

Голову прихилити де — знайти притулок, влаштуватися де-небудь.

5》 розм. Тихо, плавно зачиняти (двері, вікна тощо).

6》 перен. Викликати у кого-небудь приязнь, симпатію, доброзичливе ставлення; привертати, приваблювати.

|| Перетягати кого-небудь на свій бік.

7》 до чого, перен. Викликати бажання що-небудь робити, займатись чимсь; заохочувати.

|| Умовлянням, доброзичливим ставленням і т. ін. переконувати кого-небудь у чомусь, спрямовувати на щось, спонукати до чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихиляти — прихиля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прихиляти — (голову) нахиляти, хилити, нагинати, гнути, спускати, опускати; (до себе) пригортати, притуляти, П. приваблювати, привертати; (двері) причинити; (на свій бік) перетягати; (до чого) заохочувати. Словник синонімів Караванського
  3. прихиляти — (до себе), вабити, голубити, заманювати, зманювати, знаджувати, манити, навертати, нахиляти, переманювати, приваблювати, привертати, приворожувати, пригніздювати, приговтувати, приголублювати, прикохувати, прилащувати, прилюблювати, прилюбляти... Словник синонімів Вусика
  4. прихиляти — ПРИХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., кого, що. 1. Схиляючи, щільно притискати, притуляти що-небудь до когось, чогось. [Єпископ (до 2-го):] Устань, молодший, стань зо мною поруч. 2-й встає, несміло поглядаючи, стає коло єпископа. Словник української мови у 20 томах
  5. прихиляти — прихиля́ти / прихили́ти до се́бе се́рце (серця́) чиє (чиї), кого і без додатка. Викликати до себе чиюсь приязнь, чиїсь симпатії. Маленька, кругловиденька, з терновими мрійними очима, вона зразу прихиляла до себе серце всякої людини (С. Фразеологічний словник української мови
  6. прихиляти — ЗАОХО́ЧУВАТИ (спонукати кого-небудь до якоїсь дії певними засобами — переконанням, похвалою, нагородою і т. ін.), ПРИОХО́ЧУВАТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ, ОХО́ТИТИ рідко; ПІДОХО́ЧУВАТИ (трохи, злегка); СТИМУЛЮВА́ТИ (спонукати до прискорення, поліпшення і т. ін. Словник синонімів української мови
  7. прихиляти — ПРИХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., перех. 1. Схиляючи, щільно притискати, притуляти що-небудь до когось, чогось. [Єпископ (до 2-го):] Устань, молодший, стань зо мною поруч. 2-й встає, несміло поглядаючи, стає коло єпископа. Словник української мови в 11 томах
  8. прихиляти — Прихиля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. прихилити, -лю, -лиш, гл. 1) Наклонять, наклонить къ чему, склонить, преклонять, преклонить. Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок. МВ. (О. 1862. III. 42) Не має де голови прихилить. Єв. Л. IX. 58. Словник української мови Грінченка