1. Словник української мови Грінченка

провідничка

Провідничка, -ки

ж.

1) ум. отъ провідниця.

2) Особая свѣчечка во время похоронъ: съ такими свѣчечками въ рукахъ дѣти становятся вокругъ гроба предъ выносомъ его изъ дому, трижды ихъ притушиваютъ, а остатокъ прилѣпляютъ къ срединѣ гроба. Мил. 169.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провідничка — провідни́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. провідничка — ПРОВІДНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до провідни́ця. Словник української мови у 20 томах