провідничка
провідни́чка
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провідничка — ПРОВІДНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до провідни́ця. Словник української мови у 20 томах
- провідничка — Провідничка, -ки ж. 1) ум. отъ провідниця. 2) Особая свѣчечка во время похоронъ: съ такими свѣчечками въ рукахъ дѣти становятся вокругъ гроба предъ выносомъ его изъ дому, трижды ихъ притушиваютъ, а остатокъ прилѣпляютъ къ срединѣ гроба. Мил. 169. Словник української мови Грінченка