провідничка
ПРОВІДНИ́ЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до провідни́ця.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провідничка — провідни́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- провідничка — Провідничка, -ки ж. 1) ум. отъ провідниця. 2) Особая свѣчечка во время похоронъ: съ такими свѣчечками въ рукахъ дѣти становятся вокругъ гроба предъ выносомъ его изъ дому, трижды ихъ притушиваютъ, а остатокъ прилѣпляютъ къ срединѣ гроба. Мил. 169. Словник української мови Грінченка