прогін
Прогін, -го́ну
м.
1) Дорога (между полями и пр.) для прогона скота. Вх. Зн. 56. Чуб. VI. 45.
2) Палка у невода, которою пропускаютъ неводъ подъ ледъ. Полт. г.
2) Длина зданія отъ угла до угла. Чуб. VII. 377.
4) Діаметръ. Млиновий камінь має три аршини у прогоні. Черк. у.
5) мн. Въ гончарномъ горнѣ: круглыя отверстія въ черіні для пропуска огня и дыма. Вас. 180.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогін — прогі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- прогін — (між зупинками) перегін; (для дверей) проріз, отвір; (між опорами мосту) проміжок, відстань; (кола) Б. З. діяметр. Словник синонімів Караванського
- прогін — [проуг’ін] прогону, м. (на) прогон'і, мн. прогоние, прогон'іў Орфоепічний словник української мови
- прогін — -гону, ч. 1》 Дія за знач. прогнати, проганяти. 2》 Дорога, якою гонять худобу або птицю на пасовисько, водопій і т. ін. 3》 тільки мн., іст. Плата за проїзд на поштових конях. 4》 розм. Ділянка шляху між залізничними станціями; перегін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогін — ПРОГІ́Н, го́ну, ч. 1. Дія за знач. прогна́ти, проганя́ти. 2. Дорога, якою гонять худобу або птицю на пасовисько, водопій і т. ін. Увечері гуси по встановленому прогону прямують до місця ночівлі (з наук. літ.). 3. іст. Словник української мови у 20 томах
- прогін — Ону, ч. Брехня, недостовірні дані. Розказуй-розказуй, я все одно знаю, що це повний прогін. Словник сучасного українського сленгу
- прогін — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд. Словник синонімів української мови
- прогін — Прогі́н, -го́ну; -го́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прогін — ПРОГІ́Н, го́ну, ч. 1. Дія за знач. прогна́ти, проганя́ти. 2. Дорога, якою гонять худобу або птицю на пасовисько, водопій і т. ін. Увечері гуси по встановленому прогону прямують до місця ночівлі (Птахівн., 1955, 293). 3. іст. Словник української мови в 11 томах
- прогін — Відстань між підпорами у мостах, арках тощо. Архітектура і монументальне мистецтво