прогін
ПРОГІ́Н, го́ну, ч.
1. Дія за знач. прогна́ти, проганя́ти.
2. Дорога, якою гонять худобу або птицю на пасовисько, водопій і т. ін.
Увечері гуси по встановленому прогону прямують до місця ночівлі (з наук. літ.).
3. іст. Ділянка шляху між поштовими станціями.
Щоб не було в путі препони, То б заплатив [Плутон] за три прогони (І. Котляревський);
// тільки мн. Плата за проїзд на поштових конях.
– А подорожня, чи пак одкритий лист, є? Подав йому [писареві] одкритий лист, він подививсь, зараз і прогони вищитав – такий спритний! (О. Стороженко);
Ларіна, щоб не платити Прогонів, надто дорогих. На шкапах їхала своїх (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).
4. розм. Ділянка шляху між залізничними станціями; перегін.
Майже всі солдати стояли на дверях, бо залишилось іще кілька прогонів і буде невеличка слобідська станція (А. Шиян).
5. Відкритий простір у чому-небудь; проріз, отвір.
Прогони дверей;
// Проміжок, відстань між сусідніми опорами в яких-цебудь спорудах, будовах; частина такої споруди, будови.
Міст височів на п'ятдесят метрів над водою, і один прогін був скинутий тепер на дно ріки (П. Панч);
Спершись грудьми на поруччя мосту, задивився [Ярослав] на бистру і шумливу течію Росави, яка несла в прогони між дубовими бичками останні льодини (І. Волошин);
Судноплавні прогони мостів, які досі зводилися на Дніпрі, не перевищували 100 метрів (з наук.-попул. літ.);
// спец. Обмежена двома рядами опор, колон частина цеху, призначена для доменної печі, промислового конвеєра і т. ін.
Та вас цікавить, де в цей час Личков? На Тракторному, на своїм прогоні (Л. Первомайський);
Стьопа підхопив пробу на лопату і чимдуж помчав у кінець пічного прогону (В. Собко);
// Горизонтальна опорна балка в споруді, на яку спираються інші балки.
Для підтримання даху в теплицях ставлять стояки й прогони (з наук. літ.);
Незабаром зацокотіла над річкою весела швидкомовка сокир: це посполиті прокладали вздовж майбутнього мосту смолені прогони (З. Тулуб);
// Сходовий майданчик у будинках.
Значення в інших словниках
- прогін — прогі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- прогін — (між зупинками) перегін; (для дверей) проріз, отвір; (між опорами мосту) проміжок, відстань; (кола) Б. З. діяметр. Словник синонімів Караванського
- прогін — [проуг’ін] прогону, м. (на) прогон'і, мн. прогоние, прогон'іў Орфоепічний словник української мови
- прогін — -гону, ч. 1》 Дія за знач. прогнати, проганяти. 2》 Дорога, якою гонять худобу або птицю на пасовисько, водопій і т. ін. 3》 тільки мн., іст. Плата за проїзд на поштових конях. 4》 розм. Ділянка шляху між залізничними станціями; перегін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогін — Ону, ч. Брехня, недостовірні дані. Розказуй-розказуй, я все одно знаю, що це повний прогін. Словник сучасного українського сленгу
- прогін — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд. Словник синонімів української мови
- прогін — Прогі́н, -го́ну; -го́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прогін — ПРОГІ́Н, го́ну, ч. 1. Дія за знач. прогна́ти, проганя́ти. 2. Дорога, якою гонять худобу або птицю на пасовисько, водопій і т. ін. Увечері гуси по встановленому прогону прямують до місця ночівлі (Птахівн., 1955, 293). 3. іст. Словник української мови в 11 томах
- прогін — Відстань між підпорами у мостах, арках тощо. Архітектура і монументальне мистецтво
- прогін — Прогін, -го́ну м. 1) Дорога (между полями и пр.) для прогона скота. Вх. Зн. 56. Чуб. VI. 45. 2) Палка у невода, которою пропускаютъ неводъ подъ ледъ. Полт. г. 2) Длина зданія отъ угла до угла. Чуб. VII. 377. 4) Діаметръ. Словник української мови Грінченка