пролинути

Пролину́ти, -ну́, -не́ш

гл. Пролетѣть. Ой хоч бачив, — проминуло, галочкою пролинуло. Чуб. V. 190.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролинути — проли́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пролинути — -ну, -неш, док., поет. 1》 Плавно, легко пролетіти. || Плавно пропливти (про хмару); пронестися в повітрі (про бурю, вітер і т. ін.). || Прудко пробігти (про живі істоти). || Швидко переміститися поверхнею чого-небудь (про тінь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пролинути — ПРОЛИ́НУТИ, ну, неш, док., поет. 1. Плавно, легко пролетіти. Пролинув шульпіка, і кури знову зграєю сходяться, сокотять (Панас Мирний); Хмарам навпроти пролинув літак (П. Дорошко); Чорногуз, мов привид, беззвучно пролинув до ріки (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. пролинути — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  5. пролинути — ПРОЛИ́НУТИ, ну, неш, док., поет. 1. Плавно, легко пролетіти. Пролинув шульпіка, і кури знову зграєю сходяться, сокотять (Мирний, І, 1954, 52); Хмарам навпроти пролинув літак (Дор., Єдність, 1950, 3); Чорногуз, мов привид, беззвучно пролинув до ріки (Ю. Словник української мови в 11 томах