1. Словник української мови Грінченка

промчати

Промчати, -мчу, -мчиш

гл. Промчать. Коні так швидко промчали, — і не роздивилася, хто їхав. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промчати — промча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промчати — -чу, -чиш, док. 1》 неперех. Переміститися в просторі з великою швидкістю. || Швидко пролетіти (про птахів і літальні апарати). || Швидко проїхати (про транспортні засоби). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промчати — ПРОМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Переміститися в просторі з великою швидкістю. Раптом зашуміло гілля по верховітті, а потім і по низу промчав вітер, і не помічена до того хмара оповила все небо (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. промчати — БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  5. промчати — ПРОМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. неперех. Переміститися в просторі з великою швидкістю. Раптом зашуміло гілля по верховітті, а потім і по низу промчав вітер, і не помічена до того хмара оповила все небо (Сміл. Словник української мови в 11 томах