1. Великий тлумачний словник сучасної мови

промчати

промча́ти

-чу, -чиш, док.

1》 неперех. Переміститися в просторі з великою швидкістю.

|| Швидко пролетіти (про птахів і літальні апарати).

|| Швидко проїхати (про транспортні засоби).

|| Швидко проїхати (про людей, що користуються транспортними засобами або їздять верхи на конях).

|| Швидко пробігти.

|| Швидко пропливти.

|| Швидко, бурхливо протекти.

2》 тільки 3 ос., неперех., перен. Швидко, непомітно минути (про час).

3》 перех. Дуже швидко провезти, пронести, перемістити кого-, що-небудь.

4》 перех. і неперех. Мчати (у 1 знач.) якусь відстань.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промчати — промча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промчати — ПРОМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Переміститися в просторі з великою швидкістю. Раптом зашуміло гілля по верховітті, а потім і по низу промчав вітер, і не помічена до того хмара оповила все небо (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. промчати — БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  4. промчати — ПРОМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. неперех. Переміститися в просторі з великою швидкістю. Раптом зашуміло гілля по верховітті, а потім і по низу промчав вітер, і не помічена до того хмара оповила все небо (Сміл. Словник української мови в 11 томах
  5. промчати — Промчати, -мчу, -мчиш гл. Промчать. Коні так швидко промчали, — і не роздивилася, хто їхав. Харьк. Словник української мови Грінченка