проректи
Проректи
см. прорікати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проректи — проректи́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проректи — див. сказати Словник синонімів Вусика
- проректи — див. прорікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проректи — ПРОРЕКТИ́ див. проріка́ти. Словник української мови у 20 томах
- проректи — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- проректи — Проректи́, див. проріка́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- проректи — ПРОРЕКТИ́ див. проріка́ти. Словник української мови в 11 томах