проректи

проректи́

див. прорікати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проректи — проректи́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проректи — див. сказати Словник синонімів Вусика
  3. проректи — ПРОРЕКТИ́ див. проріка́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. проректи — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. проректи — Проректи́, див. проріка́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проректи — ПРОРЕКТИ́ див. проріка́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. проректи — Проректи см. прорікати. Словник української мови Грінченка