1. Великий тлумачний словник сучасної мови

проректор

проре́ктор

-а, ч.

Заступник ректора вищого навчального закладу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проректор — проре́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. проректор — Підректор Словник чужослів Павло Штепа
  3. проректор — ПРОРЕ́КТОР, а, ч. Заступник ректора вищого навчального закладу. – Приймали вони вдвох тільки: Криславський і проректор. Проректор – гладкий, в золотих окулярах, із кооператорів сам (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. проректор — проре́ктор (від про... і ректор) заступник ректора вищого навчального закладу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. проректор — Проре́ктор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проректор — ПРОРЕ́КТОР, а, ч. Заступник ректора вищого навчального закладу. Проректор по учбовій частині привітно зустрів голову Села Руського (Чорн., Потік.., 1956, 183). Словник української мови в 11 томах