1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

проректор

Проре́ктор, -ра; -тори, -рів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проректор — проре́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. проректор — -а, ч. Заступник ректора вищого навчального закладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проректор — Підректор Словник чужослів Павло Штепа
  4. проректор — ПРОРЕ́КТОР, а, ч. Заступник ректора вищого навчального закладу. – Приймали вони вдвох тільки: Криславський і проректор. Проректор – гладкий, в золотих окулярах, із кооператорів сам (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. проректор — проре́ктор (від про... і ректор) заступник ректора вищого навчального закладу. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. проректор — ПРОРЕ́КТОР, а, ч. Заступник ректора вищого навчального закладу. Проректор по учбовій частині привітно зустрів голову Села Руського (Чорн., Потік.., 1956, 183). Словник української мови в 11 томах