1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

проректи

Проректи́, див. проріка́ти

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проректи — проректи́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проректи — див. сказати Словник синонімів Вусика
  3. проректи — див. прорікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проректи — ПРОРЕКТИ́ див. проріка́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. проректи — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  6. проректи — ПРОРЕКТИ́ див. проріка́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. проректи — Проректи см. прорікати. Словник української мови Грінченка