1. Словник української мови Грінченка

проступитися

Проступи́тися, -плю́ся, -пишся

гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Харьк. у. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Котл. МЧ. 427. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була. Котл. Ен.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проступитися — проступи́тися 1 дієслово доконаного виду проштовхатися розм. проступи́тися 2 дієслово доконаного виду провинитися рідко проступи́тися 3 дієслово доконаного виду розступитися діал. Орфографічний словник української мови
  2. проступитися — I -ступлюся, -ступишся; мн. проступляться; док., розм. Те саме, що проступити II. II -ступлюся, -ступишся; мн. проступляться; док., заст. Провинитися. III -ступлюся, -ступишся; мн. проступляться; док., діал. Розступитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проступитися — ПРОСТУПИ́ТИСЯ¹, ступлю́ся, сту́пишся; мн. просту́пляться; док., розм. Те саме, що проступи́ти². По вулицях проступитись було неможливо (П. Панч); Обидва поверхи санаторію виповнились меблею так, що вже й проступитися було в палатах ніде (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. проступитися — ПРОВИНИ́ТИСЯ (зробити комусь прикрість, шкоду, бути винним перед кимсь), ЗАВИНИ́ТИ, ПРОВИНИ́ТИ розм., ЗВИНИ́ТИСЯ розм., ПРОШПЕ́ТИТИСЯ розм., ПРОГРІШИ́ТИСЯ розм., ПРОГРІШИ́ТИ розм., НАГРІШИ́ТИ розм., ПРОШТРА́ФИТИСЯ розм., ПРОШКО́ДИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови