прочанка
Прочанка, -ки
ж. Богомолка; странница. К. ЧР. 91.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прочанка — проча́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- прочанка — жін. до прочанин Словник церковно-обрядової термінології
- прочанка — -и. Жін. до прочанин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прочанка — ПРОЧА́НКА, и, ж. Жін. до проча́нин. Кругом його стовпились сільські бабки, прочанки (І. Нечуй-Левицький); Запорожці .. повели таку розмову, що в наших прочанок і душі не стало (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- прочанка — Проча́нка, -нки, -нці; -ча́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)