прочанка

проча́нка

-и.

Жін. до прочанин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прочанка — проча́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прочанка — жін. до прочанин Словник церковно-обрядової термінології
  3. прочанка — ПРОЧА́НКА, и, ж. Жін. до проча́нин. Кругом його стовпились сільські бабки, прочанки (І. Нечуй-Левицький); Запорожці .. повели таку розмову, що в наших прочанок і душі не стало (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  4. прочанка — Проча́нка, -нки, -нці; -ча́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прочанка — Прочанка, -ки ж. Богомолка; странница. К. ЧР. 91. Словник української мови Грінченка