прочанка
проча́нка
-и.
Жін. до прочанин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прочанка — проча́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- прочанка — жін. до прочанин Словник церковно-обрядової термінології
- прочанка — ПРОЧА́НКА, и, ж. Жін. до проча́нин. Кругом його стовпились сільські бабки, прочанки (І. Нечуй-Левицький); Запорожці .. повели таку розмову, що в наших прочанок і душі не стало (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- прочанка — Проча́нка, -нки, -нці; -ча́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прочанка — Прочанка, -ки ж. Богомолка; странница. К. ЧР. 91. Словник української мови Грінченка