прощальний

Значення в інших словниках

1. прощальний — проща́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. прощальний — (- молитву) розгрішальний, ок. розгрішущий; (промінь) останній. Словник синонімів Караванського
3. прощальний — [прошчал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
4. прощальний — -а, -е. 1》 Стос. до прощання. || Викликаний прощанням. || Який буває, відбувається тощо під час прощання з покійником. || Який влаштовується з нагоди від'їзду. 2》 перен. Останній. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. прощальний — ПРОЩА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до прощання. Покріпившися, засів [капітан] писати прощальні листи до жінки і до дітей (І. Франко); Михайлина прощальним поглядом окинула своє житло (Ю. Словник української мови у 20 томах
6. прощальний — ПРОЩА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з прощанням), РОЗЛУ́ЧНИЙ. Гості пішли повз наші двері, проводжені господарями. Голоси їхні десь біля хвіртки посилились, потім затихли прощальні вигуки (М. Словник синонімів української мови