1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прощальний

проща́льний

-а, -е.

1》 Стос. до прощання.

|| Викликаний прощанням.

|| Який буває, відбувається тощо під час прощання з покійником.

|| Який влаштовується з нагоди від'їзду.

2》 перен. Останній.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прощальний — проща́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прощальний — (- молитву) розгрішальний, ок. розгрішущий; (промінь) останній. Словник синонімів Караванського
  3. прощальний — [прошчал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. прощальний — ПРОЩА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до прощання. Покріпившися, засів [капітан] писати прощальні листи до жінки і до дітей (І. Франко); Михайлина прощальним поглядом окинула своє житло (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. прощальний — ПРОЩА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з прощанням), РОЗЛУ́ЧНИЙ. Гості пішли повз наші двері, проводжені господарями. Голоси їхні десь біля хвіртки посилились, потім затихли прощальні вигуки (М. Словник синонімів української мови
  6. прощальний — Прощальний, -а, -е 1) Прощальный. 2) — молитва. Разрѣшительная молитва. Словник української мови Грінченка