1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прощальник

проща́льник

-а, ч., заст.

Козак, що влаштовував прощальну гулянку перед тим, як іти в ченці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прощальник — проща́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. прощальник — ПРОЩА́ЛЬНИК, а, ч., іст. Козак, що влаштовував прощальну гулянку перед тим, як іти в ченці. Хто ж іде, а хто з прощальником танцює до самого монастиря (П. Куліш); Прощається з світом Покута. Словник української мови у 20 томах
  3. прощальник — Проща́льник, -ка м. Козакъ, прощающійся пирушкой со свѣтской жизнью предъ поступленіемъ въ монахи. А погулявши неділь ізо дві да начудувавши увесь Київ, ідуть було вже з музиками до Міжигорського Спаса. Словник української мови Грінченка