прощальник
проща́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прощальник — -а, ч., заст. Козак, що влаштовував прощальну гулянку перед тим, як іти в ченці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прощальник — ПРОЩА́ЛЬНИК, а, ч., іст. Козак, що влаштовував прощальну гулянку перед тим, як іти в ченці. Хто ж іде, а хто з прощальником танцює до самого монастиря (П. Куліш); Прощається з світом Покута. Словник української мови у 20 томах
- прощальник — Проща́льник, -ка м. Козакъ, прощающійся пирушкой со свѣтской жизнью предъ поступленіемъ въ монахи. А погулявши неділь ізо дві да начудувавши увесь Київ, ідуть було вже з музиками до Міжигорського Спаса. Словник української мови Грінченка