1. Словник української мови Грінченка

пручнутися

Пручну́тися, -ну́ся, -не́шся

гл. Рвануться, броситься. Як пручнувся з усії сили, то так од його усі й посипались. Полт. Пручнувся тікать, він за мною. Кобел. у. (Залюбовск).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пручнутися — пручну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пручнутися — -нуся, -нешся, док. 1》 розм. Однокр. до пручатися. 2》 діал. Кинутися, метнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пручнутися — ПРУЧНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. розм. Однокр. до пруча́тися. Мельник пручнувся, звільнив одну руку, хотів підвестися (Г. Епік); Шолоха опекло від ніг до голови палаючим вогнем. Він пручнувся усім своїм дужим тілом (А. Хорунжий); * Образно. Словник української мови у 20 томах