1. Словник української мови Грінченка

пугутькало

Пугутькало, -ла

м. = сич. Камен. у. Вх. Пч. ІІ. 14.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пугутькало — -а, ч., зах. Сич. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пугутькало — ПУГУ́ТЬКАЛО, а, ч., діал. Сич. Якесь пугутькало зловіще на старезній липі кричало: “Пігі-пігі..” (Б. Лепкий); Отож ми .. піймали в лісі пугутькало і випустили в клубі під час лекції (В. Нестайко). Словник української мови у 20 томах