1. Словник української мови Грінченка

пугукнути

Пугукнути, -ну, -неш

гл. Крикнуть: пугу! Барило пугукнув, і юрба зупинилась. Стор. МПр. 119.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пугукнути — пугу́кнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пугукнути — -ну, -неш, док., однокр., розм. Крикнути "пугу". Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пугукнути — ПУГУ́КНУТИ, ну, неш, док., однокр., розм. Крикнути “пугу”. – Щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки, .. роздивився, аж то пугач схопився з верби (О. Стороженко); Навіть миш не прошарудить ніде. Словник української мови у 20 томах