пугукнути
пугу́кнути
-ну, -неш, док., однокр., розм.
Крикнути "пугу".
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пугукнути — пугу́кнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пугукнути — ПУГУ́КНУТИ, ну, неш, док., однокр., розм. Крикнути “пугу”. – Щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки, .. роздивився, аж то пугач схопився з верби (О. Стороженко); Навіть миш не прошарудить ніде. Словник української мови у 20 томах
- пугукнути — Пугукнути, -ну, -неш гл. Крикнуть: пугу! Барило пугукнув, і юрба зупинилась. Стор. МПр. 119. Словник української мови Грінченка