1. Словник української мови Грінченка

пустоб'яка

Пустоб'я́ка, -ки

об. Пустой, распущен ный человѣкъ. Тілько пустоб'яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустоб'яка — -и, ч. і ж., діал., розм. Пуста, розбещена людина. Великий тлумачний словник сучасної мови