пустісінький

Пустісінький, -а, -е

Совершенно пустой. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром. Греб. 363.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустісінький — пусті́сінький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. пустісінький — див. порожній Словник синонімів Вусика
  3. пустісінький — -а, -е, розм. Зовсім пустий (у 1-4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пустісінький — ПУСТІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім пустий (у 1–4 знач.). Оті прямії колоски Зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром (Є. Гребінка); Насупроти столу .. притулився піл з чотирьох тоненьких драничок, такихт хистких .. Словник української мови у 20 томах
  5. пустісінький — Пусті́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)