пустісінько

Пустісінько

нар. Совершенно пусто.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустісінько — пусті́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. пустісінько — розм. Присл. до пустісінький. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пустісінько — ПУСТІ́СІНЬКО, розм. Присл. до пусті́сінький; // у знач. пред. У самих шинках пустісінько; шинкар дріма собі на лаві, бо нікогісінько (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах