пустісінько

пусті́сінько

розм.

Присл. до пустісінький.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустісінько — пусті́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. пустісінько — ПУСТІ́СІНЬКО, розм. Присл. до пусті́сінький; // у знач. пред. У самих шинках пустісінько; шинкар дріма собі на лаві, бо нікогісінько (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  3. пустісінько — Пустісінько нар. Совершенно пусто. Словник української мови Грінченка