пустісінько
пусті́сінько
розм.
Присл. до пустісінький.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пустісінько — пусті́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- пустісінько — ПУСТІ́СІНЬКО, розм. Присл. до пусті́сінький; // у знач. пред. У самих шинках пустісінько; шинкар дріма собі на лаві, бо нікогісінько (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
- пустісінько — Пустісінько нар. Совершенно пусто. Словник української мови Грінченка