пустіти

Значення в інших словниках

1. пустіти — пусті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. пустіти — Випорожнюватися, випорожнитися, повипорожнюватися, спорожнюватися, опоржнитися, поспорожнюватися, спорожнюватися, спорожнитися, поспорожнюватися, (селища) вилюднюватися, вилюднитися, повилюднюватися, збезлюднюватися, збезлюднитися, позбезлюднюватися... Словник чужослів Павло Штепа
3. пустіти — ПУСТІ́ТИ, і́є, недок. Те саме, що порожні́ти. Поле їх рік в рік гіршіє [гіршає], пустіє, Хоч орють і полють не гірше від всіх (І. Франко); Двір помалу пустів. Лишились тільки обрані – Прокіп, Гуща й Мажуга (М. Словник української мови у 20 томах
4. пустіти — СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок. Словник синонімів української мови
5. пустіти — Пустіти, -тію, -єш гл. 1) Пустѣть. Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна. 2) Пустовать. Зміев. у. Словник української мови Грінченка