пустіти
ПУСТІ́ТИ, і́є, недок.
Те саме, що порожні́ти.
Поле їх рік в рік гіршіє [гіршає], пустіє, Хоч орють і полють не гірше від всіх (І. Франко);
Двір помалу пустів. Лишились тільки обрані – Прокіп, Гуща й Мажуга (М. Коцюбинський);
Сходиться-стягається маржина до сіл, пустіють полонини (Г. Хоткевич);
Пустіє, безлюдніє вулиця – вулиця Вільної Академії (О. Гончар);
Місця пустіють за столом: Не всі з шляхів приходять гості (М. Стельмах);
Не раз його [Йосипенка] туго набиті грошима кишені пустіли (Панас Мирний);
* Образно. Життя моє з дня на день пустіло і глухло і не було мені нічого одрадного для душі (Панас Мирний);
// безос.
Спорожнилась Ганнина скриня. Пустіє і в коморі, і на дворі (І. Нечуй-Левицький);
Гомін, а за ним і музики стихають, на майдані пустіє (С. Васильченко).
Значення в інших словниках
- пустіти — пусті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пустіти — -іє, недок. Те саме, що порожніти. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пустіти — Випорожнюватися, випорожнитися, повипорожнюватися, спорожнюватися, опоржнитися, поспорожнюватися, спорожнюватися, спорожнитися, поспорожнюватися, (селища) вилюднюватися, вилюднитися, повилюднюватися, збезлюднюватися, збезлюднитися, позбезлюднюватися... Словник чужослів Павло Штепа
- пустіти — СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок. Словник синонімів української мови
- пустіти — Пустіти, -тію, -єш гл. 1) Пустѣть. Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна. 2) Пустовать. Зміев. у. Словник української мови Грінченка