1. Словник української мови у 20 томах

пустісінько

ПУСТІ́СІНЬКО, розм.

Присл. до пусті́сінький;

// у знач. пред.

У самих шинках пустісінько; шинкар дріма собі на лаві, бо нікогісінько (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустісінько — пусті́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. пустісінько — розм. Присл. до пустісінький. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пустісінько — Пустісінько нар. Совершенно пусто. Словник української мови Грінченка