1. Словник української мови Грінченка

підвозити

Підво́зити, -жу, -зиш

сов. в. підве́зти́, -зу, -зеш, гл.

1) Подвозить, подвести. Чого ж ти так далеко став? Підвозь ближче!

3) Провозить, провезти по пути. Сідай же, я тебе підвезу. Грин. І. 71. Станьте ви, братця, коней попасіте, мене підождіте, з собою візьміте, до городів християнських підвезіте. АД. І. 124.

3) підвезти во́за, москаля́. Поддѣть, обмануть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвозити — підво́зити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підвозити — (куди) везти, довозити, завозити, привозити. Словник синонімів Караванського
  3. підвозити — див. щастити Словник синонімів Вусика
  4. підвозити — -ожу, -озиш, недок., підвезти, -зу, -зеш; мин. ч. підвіз, -везла, -везло; док., перех. 1》 Везти, довозити до певного місця, пункту яким-небудь транспортом когось, щось. || Доставляти, привозити який-небудь вантаж до якогось місця, пункту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підвозити — ПІДВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ПІДВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. підві́з, везла́, везло́; док., кого, що. 1. Везти, довозити до певного місця, пункту яким-небудь транспортом когось, щось. Словник української мови у 20 томах
  6. підвозити — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. підвозити — Підво́зити, -во́жу, -во́зиш; -во́зь, -во́зьте; підвезти́, -везу́, -зе́ш; підві́з, -везла́, -везли́; підві́зши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. підвозити — ПІДВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ПІДВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. підві́з, везла́, ло́; док., перех. 1. Везти, довозити до певного місця, пункту яким-небудь транспортом когось, щось. Словник української мови в 11 томах