підливати

Підлива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. підлити, -діллю, -ллєш, гл.

1) Подливать, подлить, лить понемногу. Вона сіль тре у макотирі та підливає борщу. Кв. Ой там козак коня напуває, а дівчина воду підливає. Чуб.

2) — що. Лить, налить подъ что. Миленький встає, мене вкриває та двері підливає. Гол. І. 192. Поливать, полить растеніе. Де ся діла тая дочка, що садила підливала яворочка? Чуб. V. 210. Чи не вийде моя мила рути підливати? Рудан. І. 15. — кого. Поливать, полить кому дорогу чародѣйскимъ зельемъ. Стежку йому підливала зіллячком, чарами. Млак. 99. Чи я вплила, чи я вбрела, чи мене підлито? н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підливати — підлива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підливати — Доливати; (рослини) поливати; Р. підмочувати. Словник синонімів Караванського
  3. підливати — -аю, -аєш, недок., підлити і піділляти, -діллю, -діллєш, док., перех. 1》 Те саме, що доливати. 2》 рідко. Те саме, що підмочувати. 3》 розм. Те саме, що поливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підливати — ПІДЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛИ́ТИ, ПІДІЛЛЯ́ТИ, діллю́, діллє́ш, док., що. 1. Те саме, що долива́ти. Проценко мовчав, ковтаючи чай з червоним вином. Словник української мови у 20 томах
  5. підливати — підлива́ти (долива́ти) / підли́ти (доли́ти) ма́сла (олі́ї, заст. оли́ви, ло́ю і т. ін.) у вого́нь (до вогню́). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Товаришу Грак. Фразеологічний словник української мови
  6. підливати — ПОЛИВА́ТИ (ллючи воду або іншу рідину, робити мокрим, вологим когось, щось), ОБЛИВА́ТИ, ПРИЛИВА́ТИ, ПІДЛИВА́ТИ розм., ПОЛОСКА́ТИ розм., МИ́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  7. підливати — ПІДЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛИ́ТИ і ПІДІЛЛЯ́ТИ, діллю́, діллє́ш, док., перех. 1. Те саме, що долива́ти. Проценко мовчав, ковтаючи чай з червоним вином. Словник української мови в 11 томах