підливати

ПОЛИВА́ТИ (ллючи воду або іншу рідину, робити мокрим, вологим когось, щось), ОБЛИВА́ТИ, ПРИЛИВА́ТИ, ПІДЛИВА́ТИ розм., ПОЛОСКА́ТИ розм., МИ́ТИ розм. — Док.: поли́ти, полля́ти рідше обли́ти, обілля́ти рідше прили́ти, прилля́ти рідше підли́ти, піділля́ти рідше. Нимидора поливала розсаду на грядках (І. Нечуй-Левицький); Чорна річка, розбурхана серед ночі, сердилась, налітала на берег, обливаючи босі ноги знахарки теплою водою (А. Шиян); Приливали доріженьку, Таки пилом пала; Розважали матусеньку, Таки з лиця спала (пісня); Ой вийду я у садочок, Буду виглядати, Чи не вийде моя мила Рути підливати? (С. Руданський); Шумлять сосни. Полоще їх дрібний, дошкульний дощ... (П. Колесник); То пропаде вода між камінням і вурчить десь в глибині, то знов вискочить, засміється і миє пласке каміння (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підливати — підлива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підливати — Доливати; (рослини) поливати; Р. підмочувати. Словник синонімів Караванського
  3. підливати — -аю, -аєш, недок., підлити і піділляти, -діллю, -діллєш, док., перех. 1》 Те саме, що доливати. 2》 рідко. Те саме, що підмочувати. 3》 розм. Те саме, що поливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підливати — ПІДЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛИ́ТИ, ПІДІЛЛЯ́ТИ, діллю́, діллє́ш, док., що. 1. Те саме, що долива́ти. Проценко мовчав, ковтаючи чай з червоним вином. Словник української мови у 20 томах
  5. підливати — підлива́ти (долива́ти) / підли́ти (доли́ти) ма́сла (олі́ї, заст. оли́ви, ло́ю і т. ін.) у вого́нь (до вогню́). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Товаришу Грак. Фразеологічний словник української мови
  6. підливати — ПІДЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛИ́ТИ і ПІДІЛЛЯ́ТИ, діллю́, діллє́ш, док., перех. 1. Те саме, що долива́ти. Проценко мовчав, ковтаючи чай з червоним вином. Словник української мови в 11 томах
  7. підливати — Підлива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. підлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Подливать, подлить, лить понемногу. Вона сіль тре у макотирі та підливає борщу. Кв. Ой там козак коня напуває, а дівчина воду підливає. Чуб. 2) — що. Лить, налить подъ что. Словник української мови Грінченка