1. Словник української мови Грінченка

підскочити

Підскочити

см. підскакувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підскочити — підско́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підскочити — I див. підскакувати I. II -чу, -чиш, док., неперех., розм. Зайти, заїхати куди-небудь, до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підскочити — ПІДСКО́ЧИТИ див. підска́кувати¹. Словник української мови у 20 томах
  4. підскочити — НАСТА́ТИ (про час, пору, явище, подію тощо — розпочатися), НАСТУПИ́ТИ, ПРИЙТИ́, ПОСТА́ТИ рідше, СТА́ТИ розм., ГРЯСТИ́ ужив. у майбутньому часі та в наказовому способі, заст., уроч., поет., ЗАСТУПИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. підскочити — ПІДСКО́ЧИТИ див. підска́кувати¹. Словник української мови в 11 томах