підскочити
підско́чити
I див. підскакувати I.
II -чу, -чиш, док., неперех., розм.
Зайти, заїхати куди-небудь, до кого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підскочити — підско́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- підскочити — ПІДСКО́ЧИТИ див. підска́кувати¹. Словник української мови у 20 томах
- підскочити — НАСТА́ТИ (про час, пору, явище, подію тощо — розпочатися), НАСТУПИ́ТИ, ПРИЙТИ́, ПОСТА́ТИ рідше, СТА́ТИ розм., ГРЯСТИ́ ужив. у майбутньому часі та в наказовому способі, заст., уроч., поет., ЗАСТУПИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- підскочити — ПІДСКО́ЧИТИ див. підска́кувати¹. Словник української мови в 11 томах
- підскочити — Підскочити см. підскакувати. Словник української мови Грінченка