1. Словник української мови Грінченка

п'ястися

П'я́сти́ся, пнуся, пнешся

гл.

1) Лѣзть, взбираться, карабкаться. П'явсь, п'явсь на ту гору, — не зопнеться. Пнеться, як жаба до гусяти. Чуб. І. 250. П'явся до гетьманування на Вкраїні. К. ХП. 11.

2) Силиться, напрягать силы. Вона взяла і сповила його. От він п'явсь — п'явсь, п'явсь — п'явсь, — не порвав. Чуб. II. 288. Ми чотирі годи п'ялися, платячи аренду, і скотину позбували, — так несила наша держати землю. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ястися — п'ясти́ся дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. п'ястися — (чимраз вище) дертися, видиратися, здиратися; (- рослини) витися; (вгору) тягтися, підійматися, пориватися; (- жили) випинатися, напинатися; (з усіх сил) П. силкуватися, намагатися, напружуватися, о. лізти із шкури; (в пани) моститися, тиснутися, пошиватися; (в генерали) цілитися. Словник синонімів Караванського
  3. п'ястися — див. старатися; чванитися Словник синонімів Вусика
  4. п'ястися — і пнутися, пнуся, пнешся; мин. ч. п'явся, п'ялася, п'ялося і пнувся, пнулася, пнулося; наказ. сп. пнися; недок. 1》 Забиратися, лізти, просуватися нагору, чимраз вище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. п'ястися — П'ЯСТИ́СЯ, ПНУ́ТИСЯ, пну́ся, пне́шся; мин. ч. п'я́вся, п'я́ла́ся, п'я́ло́ся і пну́вся, пну́лася, лося; наказ. сп. пни́ся; недок. 1. Забиратися, лізти, просуватися нагору, все вище й вище. Словник української мови у 20 томах
  6. п'ястися — ВИЛА́ЗИТИ (лізти нагору, чіпляючись за що-небудь), ВИЛІЗА́ТИ рідше, ЗАЛА́ЗИТИ, ЗАЛІЗА́ТИ рідше, П'ЯСТИ́СЯ, ПНУ́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ), ВИДИРА́ТИСЯ, ВИКАРА́БКУВАТИСЯ розм., ДРЯ́ПАТИСЯ розм., ВИДРЯ́ПУВАТИСЯ розм., ВИШКРЯ́БУВАТИСЯ розм. рідко. — Док. Словник синонімів української мови