1. Словник української мови Грінченка

равлик

Равлик, -ка

м.

1) ум. отъ равл.

2) Родъ кожаныхъ лаптей, подобныхъ постолам. О. 1861. XI. Св. 26.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. равлик — ра́влик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. равлик — -а, ч. 1》 зоол. Молюск, який має черепашку, дуже повільно пересувається і живе перев. у болотах. 2》 заст. Рід шкіряних постолів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. равлик — РА́ВЛИК, а, ч. 1. Молюск, який має черепашку, дуже повільно пересувається і живе перев. у болотах. Лізе, лізе равлик, по моріжку, виставляє равлик довгі ріжки (Н. Забіла); З намулу на дні визирала черепашка, мабуть, лісового равлика (О. Словник української мови у 20 томах
  4. равлик — ПОСТОЛИ́ (м'яке селянське взуття, прив'язуване до ніг мотузками), ХОДАКИ́ діал., ВЕРЗУНИ́ діал.; РА́ВЛИКИ (шкіряні); ЛИЧАКИ́, ЧУ́НІ (мотузяні, солом'яні). Словник синонімів української мови
  5. равлик — Ра́влик, -ка; -лики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. равлик — РА́ВЛИК, а, ч. 1. зоол. Молюск, який має черепашку, дуже повільно пересувається і живе перев. у болотах. Лізе, лізе равлик, по моріжку, виставляє равлик довгі ріжки (Забіла, Промені, 1951, 102); З намулу на дні визирала черепашка, мабуть... Словник української мови в 11 томах