1. Словник української мови у 20 томах

равлик

РА́ВЛИК, а, ч.

1. Молюск, який має черепашку, дуже повільно пересувається і живе перев. у болотах.

Лізе, лізе равлик, по моріжку, виставляє равлик довгі ріжки (Н. Забіла);

З намулу на дні визирала черепашка, мабуть, лісового равлика (О. Донченко);

* У порівн. З того дня Валя, як равлик, заховалася в себе (В. Собко);

– Ой, які ж бо ви вперті, Мартине, – згортався Янко скривдженим равликом (П. Козланюк).

2. діал. Різновид шкіряних постолів.

– Не журися, я тобі куплю новенькі равлики, а ти мені за них відробиш (з казки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. равлик — ра́влик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. равлик — -а, ч. 1》 зоол. Молюск, який має черепашку, дуже повільно пересувається і живе перев. у болотах. 2》 заст. Рід шкіряних постолів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. равлик — ПОСТОЛИ́ (м'яке селянське взуття, прив'язуване до ніг мотузками), ХОДАКИ́ діал., ВЕРЗУНИ́ діал.; РА́ВЛИКИ (шкіряні); ЛИЧАКИ́, ЧУ́НІ (мотузяні, солом'яні). Словник синонімів української мови
  4. равлик — Ра́влик, -ка; -лики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. равлик — РА́ВЛИК, а, ч. 1. зоол. Молюск, який має черепашку, дуже повільно пересувається і живе перев. у болотах. Лізе, лізе равлик, по моріжку, виставляє равлик довгі ріжки (Забіла, Промені, 1951, 102); З намулу на дні визирала черепашка, мабуть... Словник української мови в 11 томах
  6. равлик — Равлик, -ка м. 1) ум. отъ равл. 2) Родъ кожаныхъ лаптей, подобныхъ постолам. О. 1861. XI. Св. 26. Словник української мови Грінченка