1. Словник української мови в 11 томах

равлик

РА́ВЛИК, а, ч.

1. зоол. Молюск, який має черепашку, дуже повільно пересувається і живе перев. у болотах.

Лізе, лізе равлик, по моріжку, виставляє равлик довгі ріжки (Забіла, Промені, 1951, 102);

З намулу на дні визирала черепашка, мабуть, лісового равлика (Донч., Вибр., 1948, 210);

*У порівн. З того дня Валя, як равлик, заховалася в себе (Собко, Граніт, 1937, 93);

— Ой, які ж бо ви вперті, Мартине, — згортався Янко скривдженим равликом (Козл., Ю. Крук, 1950, 114).

2. заст. Рід шкіряних постолів.

— Не журися, я тобі куплю новенькі равлики, а ти мені за них відробиш (Казки Буковини.., 1968, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. равлик — ра́влик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. равлик — -а, ч. 1》 зоол. Молюск, який має черепашку, дуже повільно пересувається і живе перев. у болотах. 2》 заст. Рід шкіряних постолів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. равлик — РА́ВЛИК, а, ч. 1. Молюск, який має черепашку, дуже повільно пересувається і живе перев. у болотах. Лізе, лізе равлик, по моріжку, виставляє равлик довгі ріжки (Н. Забіла); З намулу на дні визирала черепашка, мабуть, лісового равлика (О. Словник української мови у 20 томах
  4. равлик — ПОСТОЛИ́ (м'яке селянське взуття, прив'язуване до ніг мотузками), ХОДАКИ́ діал., ВЕРЗУНИ́ діал.; РА́ВЛИКИ (шкіряні); ЛИЧАКИ́, ЧУ́НІ (мотузяні, солом'яні). Словник синонімів української мови
  5. равлик — Ра́влик, -ка; -лики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. равлик — Равлик, -ка м. 1) ум. отъ равл. 2) Родъ кожаныхъ лаптей, подобныхъ постолам. О. 1861. XI. Св. 26. Словник української мови Грінченка