радонька

Радонька, радочка, -ки

ж. ум. отъ рада.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радонька — ра́донька іменник жіночого роду порада; обговорення нар.-поет. Орфографічний словник української мови
  2. радонька — РА́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ра́да 1, 2. – Ой умер старий батько І старенька мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати. Що мені на світі, Сироті, робити? (Т. Шевченко); Закрякали ворононьки над Батурином, Ідуть козаки на радоньку з паном гетьманом (Л. Боровиковський). Словник української мови у 20 томах
  3. радонька — РА́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ра́да 1, 2. — Ой умер старий батько І старенька мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати. Що мені на світі, Сироті, робити? (Шевч., II, 1963, 176); Закрякали ворононьки над Батурином, Ідуть козаки на радоньку з паном гетьманом (Бор., Тв., 1957, 84). Словник української мови в 11 томах