1. Орфографічний словник української мови

радонька

ра́донька

іменник жіночого роду

порада; обговорення

нар.-поет.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радонька — РА́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ра́да 1, 2. – Ой умер старий батько І старенька мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати. Що мені на світі, Сироті, робити? (Т. Шевченко); Закрякали ворононьки над Батурином, Ідуть козаки на радоньку з паном гетьманом (Л. Боровиковський). Словник української мови у 20 томах
  2. радонька — РА́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ра́да 1, 2. — Ой умер старий батько І старенька мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати. Що мені на світі, Сироті, робити? (Шевч., II, 1963, 176); Закрякали ворононьки над Батурином, Ідуть козаки на радоньку з паном гетьманом (Бор., Тв., 1957, 84). Словник української мови в 11 томах
  3. радонька — Радонька, радочка, -ки ж. ум. отъ рада. Словник української мови Грінченка