1. Словник української мови Грінченка

рак

Рак, -ка

м.

1) Ракъ. Не буде риба раком. Ном. № 5644. Вчепився як рак. Ном. № 3997. напекти раків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. Кв. І. 23. наловити раків. а) Утонуть. б) = раків напекти. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. Зміев. у. він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. як рак свисне. Никогда. Ном. № 5492. рака стати = раком стати. см. стати. хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась. Г. Барв. 371.

2) насѣк. = раглик. Вх. Пч. І. 6.

3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр. Шух. I. 176.

4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины. Шух. I. 113.

5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Чуб. VII. 427. ум. рачок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рак — Рак прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. рак — I -а, ч. 1》 зоол. Покрита панцером безхребетна прісноводна тварина класу членистоногих із великими клішнями біля голови і черевцем, схожим на хвіст. 2》 перен. Прикріплений до жердини гачок, яким витягають воду з криниці. II -у, ч. 1》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рак — 1. (мед.) пістряк 2. (тварина) це див. краб, омар Словник чужослів Павло Штепа
  4. рак — РАК¹, а, ч. 1. Покрита панцером безхребетна прісноводна тварина класу членистоногих з великими клішнями біля голови і черевцем, схожим на хвіст. Не минуло й години, а Ґава мав уже цілу копу здоровенних раків в торбі (І. Словник української мови у 20 томах
  5. рак — рак 1. рак ◊ піти́ ра́ки годува́ти втопитися (Франко) ◊ як з ра́ка жеребе́ць про того, хто не відповідає своєму становищу (ст): По другій поїздці Павло сказав в присутності наших зверхників: “Та хоч з нього вояк, як з рака жеребець... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. рак — Біда, раче—вода кипить. Пересторога, уважай, бо кара надходить. З рака, мала познака. Ним не наїшся. З нього мала користь. На безриб'ю і рак риба. В біді і найменша поміч видається велика. Пішов раки годувати. Утопився. Почервонів, як рак. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. рак — Злоякісна пухлина, що утворюється з клітин епітелію та шкіри; росте швидко, рано дає метастази, виснажує організм і при відсутності лікування призводить до смерті; лікування: оперативне, за допомогою іонізуючого опромінення, хеміотерапії, гормонотерапії. Універсальний словник-енциклопедія
  8. рак — бода́й рак ура́чив кого, жарт. Уживається для вираження недоброго побажання кому-небудь. Бодай тебе курка вбрикнула або рак урачив (Укр.. присл..); А бодай мене рак урачив, ніж я діждався такої таємниці довідатися… (Є. Гуцало). Фразеологічний словник української мови
  9. рак — Рак, -ка, -кові, ра́че! ра́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. рак — РАК¹, а, ч. 1. зоол. Покрита панцером безхребетна прісноводна тварина класу членистоногих з великими клішнями біля голови і черевцем, схожим на хвіст. Не минуло й години, а Гава мав уже цілу копу здоровенних раків в торбі (Фр. Словник української мови в 11 томах