1. Словник української мови Грінченка

ратичка

Ратиця, -ці

ж.

1) = ракотиця.

2) = рак 3? ум. ратичка. Поприроблюють до підошов (рибалки) залізні ратички та й ходять по льоду безпечне. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ратичка — ра́тичка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ратичка — -и, ж. Зменш.-пестл. до ратиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ратичка — РА́ТИЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ра́тиця. Дурні телята .. мчать наосліп, розкидаючи ратичками теплу грязючку (Григорій Тютюнник); Пробігли вівці, ратичками дрібочучи по камінні (С. Чорнобривець). ◇ (1) Повідкида́ти ра́тички (д) див. відкида́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. ратичка — відки́нути / відкида́ти но́ги (вульг., жарт. копи́та, ра́тиці і т. ін.), зневажл. 1. Померти, загинути. Ори (Пархоме) і засівай лани, Коси широкі перелоги, І грошики за баштани лупи — та все одкинеш ноги! (П. Фразеологічний словник української мови
  5. ратичка — РА́ТИЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ра́тиця. Дурні телята.. мчать наосліп, розкидаючи ратичками теплу грязючку (Тют., Вир, 1964, 35); Пробігли вівці, ратичками дрібочучи по камінні (Чорн., Визвол. земля, 1959, 152). ◊ Повідкида́ти ра́тички див. повідкида́ти. Словник української мови в 11 томах