ректор

Значення в інших словниках

1. ректор — ре́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. ректор — [ректор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. реиктори, реиктоур'іў два ректорие Орфоепічний словник української мови
3. ректор — -а, ч. 1》 Особа, яка очолює вищий навчальний заклад. 2》 іст. Особа, яка очолює духовний навчальний заклад. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ректор — РЕ́КТОР, а, ч. 1. Особа, яка очолює вищий навчальний заклад. [Терень:] Товариша Гармаша призначили на ректора [інституту] (І. Микитенко); В приймальні сиділи молоді й старі ректори багатьох університетів та інститутів республіки (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
5. ректор — ре́ктор (лат. rector – управитель, керівник, від rego – керую) особа, яка очолює вищий навчальний заклад. Словник іншомовних слів Мельничука
6. ректор — Ре́ктор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ректор — РЕ́КТОР, а, ч. 1. Особа, яка очолює вищий навчальний заклад. [Терень:] Товариша Гармаша призначили на ректора [інституту] (Мик., І, 1957, 136); В приймальні сиділи молоді й старі ректори багатьох університетів та інститутів республіки (Кучер... Словник української мови в 11 томах
8. ректор — рос. ректор (латин. rector -управитель, керівник, від rego — керую) — особа, яка очолює вищий навчальний заклад. Eкономічна енциклопедія