1. Орфоепічний словник української мови

ректор

ре́ктор

[ректор]

-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. реиктори, реиктоур'іў

два ректорие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ректор — ре́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ректор — -а, ч. 1》 Особа, яка очолює вищий навчальний заклад. 2》 іст. Особа, яка очолює духовний навчальний заклад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ректор — РЕ́КТОР, а, ч. 1. Особа, яка очолює вищий навчальний заклад. [Терень:] Товариша Гармаша призначили на ректора [інституту] (І. Микитенко); В приймальні сиділи молоді й старі ректори багатьох університетів та інститутів республіки (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  4. ректор — ре́ктор (лат. rector – управитель, керівник, від rego – керую) особа, яка очолює вищий навчальний заклад. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ректор — Ре́ктор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ректор — РЕ́КТОР, а, ч. 1. Особа, яка очолює вищий навчальний заклад. [Терень:] Товариша Гармаша призначили на ректора [інституту] (Мик., І, 1957, 136); В приймальні сиділи молоді й старі ректори багатьох університетів та інститутів республіки (Кучер... Словник української мови в 11 томах
  7. ректор — рос. ректор (латин. rector -управитель, керівник, від rego — керую) — особа, яка очолює вищий навчальний заклад. Eкономічна енциклопедія
  8. ректор — Ректор, -ра м. Ректоръ. Левиц. Пов. 317. Словник української мови Грінченка